Ще одним секретом фермер називає спеціалізацію. Вибрав щось своє – роби це і не «розпилюйся»: «Треба робити одну свою справу, бо зараз модно таке - пік хліб, захотів робити ковбасу. Або робив ковбасу, захотів займатися рибою. Це не добре. Роби своє. І ще раз повторю: роби сам. Можливо, то лише я анархіст, не люблю приймати команду і роздавати команди. Але якщо сам робиш, то і клієнт одразу розуміє, що за продукт перед ним, і довіряє більше».
Орест не втомлюється наголошувати: краще прийняти людей дома, як туристів і їм продавати свої вироби, а не шукати оптовика, який додасть «зверху» свої 40 %. «Крім того, ринок ненадійний, навіть серед супермаркетів, - продовжує застерігати Орест. – Мені часто дзвонять, що мовляв відкривають магазин, просять продукцію. Але як часто відкриваються, так часто і закриваються. На відміну від магазинчика наших знайомих. Це сімейна справа, вони самі шукають виробника, їздять у всі кутки, знаходять якісні товари і продають своїм постійним клієнтам. І жодна криза економічна на них не впливає. Чого ми і створили Асоціацію виробників Карпат – щоб люди розуміли, що свій продукт треба їсти, а не купувати італійський сир чи водку «Фінляндія».
Наостанок Орест запрошує на своє обійстя та ферму. «Мене цікавить не так бізнес, як щасливе життя і можливість не зіпсувати свої стосунки з друзями, насолоджуватися сімейними справами, - каже він. - Не всі мене розуміють, навіть сказав би, що дуже мало хто розуміє. Тому люблю не розказувати, а краще показати те, чим я живу і у що вірю. Тоді видно, що я не просто говорю, а роблю це, живу цим. Я щаслива людина і люблю щасливих людей. Навіть у кризі бачу позитиви: люди боряться. Наприклад, закарпатські люди, вони просто не довіряють нікому. Я готовий боротися за права і свободи в Україні, хотів би, щоб усі закарпатці так само були активні і готові відстояти себе».
Щодо любові до всього європейського, Орест жартує: «Люди в Україні купують наш товар, бо або шукають органічну продукцію, або оригінальний смак їжі. Дехто чує, що це француз робить і зразу думають, що це ліпше, ніж українське. А це не обов'язково так є».
Наразі Україна перебуває в очікуванні того, що ринок землі «запрацює», на противагу нинішній ситуації з мораторієм.
Нещодавно у Комітеті ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин був розглянутий проект державного бюджету в частині аграрної галузі. Фахівець з більше ніж 10 річним досвідом роботи у галузі операційного менеджменту, маркетингових та ринкових досліджень, аналізу цінової кон'юнктури міжнародних та українських ринків сільськогосподарських культур, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький відмітив кілька важливих моментів при обговоренні: «Сьогодні існують різні думки стосовно Держбюджету серед аграрних асоціацій, народних депутатів та Кабміну. Беззаперечними позитивними моментами у проекті є те, що серед 6,3 млрд гривень, які закладені на державну підтримку аграрного сектору, передбачено 500 млн гривень для проведення нормативно-грошової оцінки земель, котру востаннє проводили 20 років тому. Оскільки ми перебуваємо в очікуванні відкриття ринку землі, без цієї оцінки ринок не запрацює. Враховуючи те, що ми маємо більше 40 млн га земель сільськогосподарського призначення, ця оцінка займе мінімум 1-2 роки. Ще одним позитивним моментом є фінансування Держпродспоживслужби в рамках забезпечення біобезпеки та компенсацій втрат від АЧС. Це допоможе розвиватись виробничим напрямкам, де генерується додана вартість та формується аграрне ВВП».
У коментарі Ужгородському прес-клубу Тарас Висоцький дав загальну оцінку стану сільскогосподарської сфери в Україні загалом. «Якщо взяти до уваги топ-3 напрямки, залишається невирішеним питання земельної реформи, довгострокової стратегії держпідтримки і також питання імплементації зобов'язань в рамках Угоди про Асоціацію, бо ми експортоорієнтовані, тому у нас є міжнародні зобов'язання», - каже фахівець.