Юліє, дякую Вам, що подолали майже півтори тисячі кілометрів з Харкова до Ужгорода, я мріяла потрапити на ці лекції, відколи почала читати Ваш блог. Мені 34, одружена і маю сина, але багато цікавих фактів почула насправді вперше, особливо у контексті статевого виховання, та й навіть нюансів фізіології.

Це не дивно, нові дослідження з'являються щороку, частина застарілих версій про сексуальність спростована (як приміром Фройдівська теорія про оргазм), а 3D-модель самого клітора з'явилася тільки у 2009 році. Щодо іншого, то коли я готувала статті як журналіст і маркетолог для спеціалізованої клініки з урологами, гінекологами, проктологами, іншими фахівцями, то постійно зринало питання: чому я дізнаюся про це в 30?! А не в 5 років, 10 чи 15. І йдеться не тільки про сам секс, а, скажімо, про правила дефекації - наше суспільство лише зараз почало вчитися і з повагою ставитися до свого здоров'я. Для більшості дорослих і сьогодні все ще стає відкриттям факт, що для гігієни статевих органів (особливо дівчаток!) мило непотрібне, навіть шкідливе. А одна з основних причин вульвовагінітів – карієс у одного з партнерів, нехтування латексними серветками для орального сексу і тп. Про обов'язковість презервативів також доводиться пояснювати. Як і про те, чому їх не можна купувати в супермаркетах і носити в кишенях.

Статеве виховання починається зовсім не із розмови про те, що пеніс вставляється до піхви (найстрашніші слова для багатьох батьків), а із правил гігієни, із розмови про безпеку, про право на згоду і відмову, про кордони, про здоров'я, про стосунки, про дорослішання.

Тобто ті, хто бояться слів «сексуальна освіта», можуть спати спокійно?

Найчастіше звучить звинувачення, що інформація про секс – це розбещення. Але я щойно перерахувала, про що вона насправді. Крім названого – ще про контрацепцію, безпечні стосунки, утримання, шкоду алкоголю і наркотиків, образ сексуальності в ЗМІ, перелік питань, на які слід дати собі відповідь перед першим сексом.

З усіх аргументів «за» секспросвіту одним з найбільш дієвих є скріни форумів педофілів, де досвідчені гвалтівники вчать вибирати дітей із консервативних сімей, в яких ці теми не піднімаються, тому що «такі діти будуть мовчати, і ти не сядеш». Чим більше у нас інформації, тим більше ми захищені.

Також моя колега, секс-блогерка Тетяна Ніконова добре сформулювала, як відрізнити секспросвіту від розбещення: 1. Якщо ви торкаєтеся інтимних частин тіла - це розбещення. Якщо просто розповідаєте - ні. 2. Якщо ви намагаєтеся зацікавити цією темою, викликати інтерес - це розбещення, якщо просто даєте інформацію з метою безпеки - це секспросвіта. 3. Якщо передаєте свої цінності, говорите про стосунки, почуття, згоду - це секспросвіта. Якщо ж у вас інша мета - це може бути розбещенням.

Для чого дітям ерекція, як реагувати на дитячу мастурбацію – іноді брак знань відчутний не тільки дітям, а й самим батькам. Тому я не розумію супротиву знанням.

Вражають цитати із Вашого інстаграмного «дайректу» від дітей і підлітків. З одного боку, круто, що вони пишуть питання фахівцю, з іншого – не всі підписані саме на Ваш блог і жаль, що не йдуть з тими питаннями до батьків.

Щоб ішли – потрібні довірливі стосунки. Вони будуються не при розмові про секс, а задовго до неї. Так, коли дитина ставить питання – треба не ухилятися, а відповідати, відверто і правдиво, відповідно до віку і рівня зацікавленості. Можна чесно сказати – не знаю, але питання класне, я обіцяю тобі, що знайду відповідь і повернуся до цієї розмови. І обов'язково повернутися до неї, долаючи спокусу проминути, бо «вже забув/забула, пронесло».

Щоб підлітки приходили з будь-якими питаннями до батьків, будувати довірливі стосунки треба з перших років життя дитини – якщо не сваритимете за помилки, за оцінки, якщо дитина буде впевнена, що ви завжди на її боці, якщо не збудуєте стіну із образливих слів, погроз і покарань. Багато про це говорить, наприклад, психологиня Людмила Петрановська і я щиро переконана, що з її книгами, лекціями повинна ознайомитися кожна людина, особливо батьки. А також, наприклад, наша українська експертка Світлана Ройз. Догляд, одяг, їжа – це є і в дитячих будинках. Єдине, чого там нема – надійного дорослого, на якого можна опертися в складних ситуаціях.

На своєму сайті я писала про 6 причин, чому діти не звертаються за допомогою до батьків. А також про те, в якому віці говорити з дітьми на тему безпеки тіла, дотиків, демонстрації статевих органів і залучення до інтимних ігор. Тут можна прочитати, як навчати дітей «правилам трусиків», це міжнародний стандарт освіти про безпеку (на основі матеріалів Ради Європи). Також одним з найпопулярніших моїх текстів став матеріал «Сексуальна безпека: як захистити дітей від педофілів, ексгібіціоністів та фроттеристів?». Його прочитали понад 100 тисяч осіб, а з передруками вже, напевно, мільйон.

Доктор Кінсі, Мастерс і Джонсон – про дослідників сексу знімають кінострічки і пишуть книги. Яким би Вам хотілося бачити кіно про секс-блогерку Юлію Ярмоленко?

Складно сказати. Цікавий фільм – це той, де є провокації, скандали, трагедії. Такого кіно я б точно не хотіла. Але байопіки дуже люблю. «Рокетмен» мені зайшов «на ура» і «Богемська рапсодія» також. Можливо тому, що і Елтон Джон, і Фреді Меркурі йшли проти системи, проти звичних устоїв. Мені подобаються особистості, які роблять щось дуже круте, що, можливо, іншим здається, не на часі, але з часом це буде гідно оцінено.

У обох цих стрічках йдеться і про сексуальність, цим вони Вам теж близькі, очевидно?

Якщо мається на увазі гомосексуальність, то я - абсолютно гетеросексуальна, останні 15 років живу у шлюбі зі своїм чоловіком. Тому, до речі, різного роду претензії, ніби я проти шлюбу (а вони лунають час від часу), звучать щонайменше дивно. І при цьому я нормально ставлюся до людей з будь-якою орієнтацією, національністю, будь-яких релігійних поглядів. Для мене це немає значення.

Як Ви висвітлюєте тему одностатевого сексу на лекціях?

Вона взагалі не входить до моєї програми лекції. Я торкаюся цієї теми тільки якщо про це просили батьки підлітків. Таке було кілька разів, наразі тільки в Києві – у школах, де вчилися діти, які називали себе геями чи лесбійками, і тому актуальним був запит саме на таку тематику. Також аналогічне прохання було від приватної школи, де вчителі та батьки чітко проговорили – всі наші діти будуть навчатися у Європі або США, тому нам важливо, щоб вони зналися на цій темі.

Підлітки, напевно, і самі запитують на лекціях?

На питання дітей, звичайно, відповідаю – констатую факти, говорю про внутрішньоутробний розвиток дитини, про процес формування статевих органів (деколи ці деталі стають відкриттям і для учасників дорослих лекцій), трохи пояснюю генетику, тему статевої диференціації мозку. Це не дає пряму відповідь стосовно орієнтації, але точно дає розуміння про різноманіття, про те, що немає «чорного і білого», всі ми дуже відрізняємося один від одного, і саме це вже є корисним знанням.

Бібліотечку для дитини сформувала за Вашими порадами. А коли буде Ваша авторська книга для дітей?

Книга вже вийшла, але тираж розкупили на передпродажі. Зараз додруковуємо кілька тисяч, щоб усім вистачило. Планую презентувати свою книгу «Малечі по інтимні речі» на львівському книжковому форумі.

Загалом сьогодні багато класних книг, особливо про дорослішання. Чому у мене не було таких книг у підлітковому віці?!..

Чи писатимете про сексуальність дорослі книги?

Ні, я планую писати книгу для батьків – як говорити з дітьми та підлітками про секс. Наразі веду розмову про це із видавництвом «МИФ». Вони для мене безперечні авторитети у самому процесі книговидання, роботі з автором, підготовці книги, але складним є питання співпраці в умовах війни. Я патріот України, а в умовах агресії Росії складно зберігати будь-які стосунки. Загалом, батьки, діти і підлітки в Росії обділені в тому, що у цій країні не можна проводити жодних лекцій для неповнолітніх, закон 2012 року просто перекрив їм повітря. В Україні – з дозволу батьків – фахівцям можна розмовляти з дітьми на теми статевого виховання, безпеки, фізіології, стосунків.

Чи добре я розумію, що основними противниками секс-освіти є релігійні організації та прихильники ультраправих рухів? У процесі організації Вашої лекції в Ужгороді, на жаль, зіткнулася із неприємними моментами з боку останніх.

На жаль, так. Уже три роки я живу в умовах постійних погроз. Це непросто, але знаю, що і в прогресивних країнах свого часу був супротив щодо введення обов'язкової сексуальної освіти. Але уряд, громадські та релігійні організації сіли за стіл переговорів і про все домовилися.

Наскільки років ментально відстаємо ми?

У Швеції сексуальна освіта впроваджена офіційно з 1955 (!) року. А факультативні спроби (лекції на кшталт нинішніх моїх) у Німеччині, Данії, Швеції були з 30-х років. Тобто ще 90 років тому.

Цікаво, шкільний залік із одягання презервативу прийде до нас також через 90 років чи все-таки швидше?

У нас досі точаться дискусії на батьківських форумах, чи давати підліткам презервативи. Іноді навіть сексуальну освіту вважають мало не закликом до дій – розказали про секс і діти побіжать практикувати. Але насправді той же презерватив (і хлопцям, і дівчатам) варто навчитися одягати задовго до першого статевого акту адже, погодьтеся, цей момент не найкращий для того, щоб починати вчитися одягати захист, розбиратися з інструкціями. Скоріше, виникне спокуса відмовитися від нього, а оце вже небезпечно. Про власне тіло діти повинні знати усю інформацією для їхнього ж здоров'я.

Три причини дати підліткам презервативи я висвітлювала тут.

Ви можете сказати: «Я вважаю, що тобі ще рано займатися сексом. Але якщо ти вирішиш, то я хочу, щоб ти потурбував(ла)ся про своє здоров'я і здоров'я свого партнера/партнерки».

Тоді наступним може стати питання – а коли «не рано»? І який сьогодні середній вік початку статевого життя?

Середній – 13-16 років. Мене запитували, чи вважаю я 16 років достатнім віком для першого статевого акту. У такому разі відповідаю, що коли мені було 16, то вважала, що так, достатньо. Але зараз і собі, й іншим підліткам рекомендувала б дочекатися як мінімум до 17-18 років.

Головне не вік, а як це відбувається і з ким. Якщо зі згоди, у безпеці, з турботою один про одного, із задоволенням для обох – чудово! Але за законодавством все одно не раніше 16.

Для цього й потрібні розмови між батьками й дітьми, не втомлююся казати про це. Наприклад, саме батьки мають пояснити і про побачення (де вони можуть відбуватися, що на них допустимо, а що ні), і про утримання від статевих контактів (пояснити, що утримання – це не шкідливо і не небезпечно для здоров'я, натомість у стосунках хлопці й досі маніпулюють такими тезами, схиляючи дівчат до сексу), і про контрацепцію (чому презервативи – кращий спосіб контрацепції і що немає вікових обмежень для покупки кондомів).

Повертаючись до противників просвіти, дуже вражають погрози від педофілів. Я щиро співчуваю Вам, що доводиться мати справу з таким.

Так, це неприємно. Я маю досвід звернень до правоохоронців, маю адвокатів – довелося за роки роботи подбати і про це. Але більше мене лякає ситуація із насильством щодо дітей, тому я буду і надалі говорити про те, як нам убезпечити своїх дітей, як навчитися розпізнавати небезпеку і навчити цьому своїх дочок і синів. Щодо проблеми педофілії, то скріни із «тематичних» форумів дуже добре доводять прості істини: чому дітям важливо знати справжні назви статевих органів, чому з дітьми варто говорити про секс і елементарні 5 «правил трусиків». Педофіли уникають таких дітей і навпаки легко маніпулюють тими, у чиїх сім'ях така тематика не обговорюється.

У Вашій родині батьки говорили з дітьми про секс?

У мене такі ж батьки, як і у більшості мого покоління, - хороші, підтримуючі, але говорити на теми фізіології, сексуальності, безпеки їм було складно. Настільки, що жодної подібної розмови не було. Зараз мама завжди дивиться всі передачі з моєю участю. Для неї важливо, що мене показують, з моїм розумінням теми рахуються, на професійність опираються. Про наших мам – одна з найемоційніших тем, я писала про це у своєму блозі неодноразово. А також – про бабусь, тут взагалі багато зворушливого і, на жаль, багато болю, у тому числі стосовно сексуального життя.

Хто ж свого часу розповідав Вам про інтимне?

У мене дуже близькі стосунки з старшою сестрою, дуже відкриті, можемо поговорити практично на всі теми і я вдячна їй за це. Коли я була підлітком, отримувала інформацію від неї – студентки медвишу, а зараз вона може від мене дізнаватися нове, коли це стало моєю професією.

До речі, її дочка, моя племінниця була першою дитиною, на якій я тренувала сексуальну освіту. Якщо зі мною сестра могла поговорити на будь-які теми, то з донькою – навпаки, тому часом просила мене – поговори ти, розкажи про місячні, про безпеку, про стосунки з хлопцями. Коли я була вагітною, племінниця саме була підлітком і я просто розповідала їй історії, які були в моєму житті чи житті подруг, навіть небезпечні халепи, в які я потрапляла. Зараз вона мені вдячна, як я - своїй сестрі. І все знову йде по колу – племінниця розказує мені нове інфо зі студентського середовища, радить книги і фільми про секс та сексуальність, дає різну інформацію для роздумів.

Різниця поколінь завжди відчутна напевно. Чим можуть здивувати Вас нинішні школярі?

Я докладаю багато зусиль, щоб бути «в тренді» і йти в ногу з підлітками. Як правило, діти дуже класні. Спочатку лекції маю хвилин 15, щоб створити безпечне середовище, викликати інтерес і потім вже переходимо до довірливої розмови. Але так, дивують. Думаю, здивувалися б і батьки. Часом вони впевнені, що їх діти, наприклад, не бачили порно, але це неможливо у сучасному світі, на жаль. Я не зустрічала жодної (із вже майже 10 тисяч) дитини віком від 11 років, яка б не бачила порно контенту. Не кажу, «яка не дивиться порно», але ті чи інші кадри бачили всі школярі (вік першого перегляду – 5-9 років). І тому батькам в епоху інтернету варто сказати про це першими.

І, до речі, коли ми говоримо про дітей і порно, то уявляємо, як правило, відео з 90-х, де чоловік і жінка в різних варіантах. Але сьогодні діти дивляться доволі жорстке порно, зовсім не «класичне». Були п'ятикласники, які запитали, чи бачила я порно з тваринами. Я сказала: «Ні, і не хочу». А вони заявили, що крутіші за мене, бо вже таке бачили. Це справді страшно. У доступі (причому навіть на відстані випадкового кліку) – і зоопорно, і дитяча порнографія, тобто те, що офіційно є забороненим.

Дякую Вам за статтю «Як говорити з дітьми та підлітками про порнографію?» і матеріали на цю тему.

Дуже важливо розуміти – від того, що дитина подивилася порно вона не стає зіпсованою. Їй так само потрібна підтримка батьків і особливо важлива розмова на цю тему. Я і сьогодні чую: «У мене дитина хороша, вона порно не дивиться». Так дитина не стає поганою, якщо побачить такі кадри!

Але важливо знати, чим це загрожує людській психіці і фізіології. Особливо мастурбація під порно (на відміну від мастурбації під власні фантазії, це – абсолютно здорово).

Порнографія стає дедалі жорсткішою. Дослідження свідчать, що у 73 % хлопців і чоловіків, які мастурбують під порногарфію, виникає залежність. І це призводить до еректильної дисфункції та неможливості займатися сексом з реальною людиною. Цьому є кілька причин, я пишу про них на своєму сайті, є і чимало відео виступів на TED.

На жаль, порно провокує викривлене сприйняття жінок молодими хлопцями і навпаки, формує уявлення, ніби всі люблять жорстко і напористо, викликає більш агресивну поведінку, оскільки порно – це неправильна демонстрація стосунків, це взагалі нереальний секс, режисура, відкориговані тіла з хірургічними втручаннями, відбілюваннями, косметикою, постановками, які не приносять задоволення у реальному сексі. Окрема тема – тіло. Дітям треба розуміти, що таке тіло буває у людей, які заробляють ним гроші і готові через це на окремі екзекуції та наслідки.

А у звичайних людей є різні форми статевих губ (і це прекрасно!), є різні форми тіла, є целюліт, і це все є нормально.

Чую від підлітків хлопців, що «дівчата ж люблять силу і силоміць» та розумію, що все це йде від порновідео. Я вам гарантую, - кажу тоді, - жодна дівчина не хоче до себе такого грубого ставлення (поза окремими іграми, зі взаємної згоди). Натомість усі хотіли б турботи і відповідального ставлення до свого тіла і тіла партнера.

Наше традиційне питання - чи любите Ви каву?

Обожнюю. Пити її я почала не так давно, напевно після народження доньки, років 10 тому. Якийсь час пила розчинну, потім перечитала купу статей, зрозуміла, що це гидота і ми перейшли з чоловіком на справжню каву, зараз кайфуємо від неї, он навіть з Італії привезли зерна як «сувенір», а не магнітики. Зранку ми снідаємо, потім я заварюю каву, тож це навіть не про сам смак, а про початок роботи. Далі – кожен за свій комп'ютер.

Обоє працюєте з дому? Як налагоджуєте робочу атмосферу?

З цим проблем немає. На початку робочого дня приходить няня, вони гуляють з донькою, а ми в цей час працюємо. Перериваємося тільки на обід. Інколи домовляємося зробити вихідний – сходити в кіно чи кав'ярню.

Ви відповідаєте на усі питання «у приват» і це вражає. Очевидно, що це потребує купу часу.

Мій блог, моя лекційна і тренінгова робота – це основна моя зайнятість, тому і «дайректу» приділяю по декілька годин щодня. У дні, коли піднімається серйозна тема, буває до 500 особистих повідомлень в день і ще по 300-400 наступного. Іноді просто виділяю на відповіді цілий день або розгрібаю отримане протягом 3-4 днів. Намагаюся, щоб кожна людина отримала відповідь не пізніше, ніж за 2-3 дні. Багато приходить просто подяк, то тут рятують сердечки чи квіточки, які добре передають емоцію – дуже вдячна тим, хто вигадав смайлики. Інколи приходить питання, наприклад, від мами, яка «застукала» дитину за мастурбацією. Про це у мене вже є чи пост, чи статті, тож переслати їх людині займає не надто багато часу. Але є й повідомлення, які потребують широкої серйозної відповіді. Найчастіше моє завдання – заспокоїти людину (найчастіше – маму, часто також пишуть власне підлітки). Я розумію, що їм потрібна підтримка, тому не втомлююся писати - з вами все добре, і з вашою дитиною також.

Я це роблю, бо мені б хотілося, щоб мені відповідали так само. Я зробила свій блог таким, яким я б хотіла бачити інформаційний продукт для самої себе – з такими матеріалами, з тематичним сайтом, лекціями і тренінгами, клієнтоорієнтованістю. Можливо, все ще не дотягую до власних високих стандартів, але щодня намагаюся робити якісний продукт і, звичайно, відповідати всім, хто звертається.

Чи йдеться на Ваших лекціях про сексуальність про їжу і чи Ви відчували на собі особисто вплив «продуктів-афродизіаків»?

Продукти-афродізіаки – абсолютний міф. Діє тільки на тих, хто в це вірить. Але я говорю про здорове різноманітне харчування, яке є надважливим для якості життя.

А як щодо алкоголю?

Ми з чоловіком відмовилися від алкоголю 6 років тому, абсолютно свідомо. Бо я просто переосмислила для себе вплив алкоголю на моє життя. Спочатку батьки пригощали, коли я ще була підлітком, так дуже часто буває в родинах, мовляв, нехай краще вдома «під наглядом» спробує, ніж «десь там». Потім я працювала в журналістиці і тривалий час алкоголь просто не можна було не пити, колеги мене зрозуміють. Ну і по-друге, мені не подобається той стан, в якому я перебуваю після вживання алкоголю.

Було побоювання - а як я буду переживати стани апатії, як долати стрес, а виявилося, що після відмови від алкоголю ці стани просто зникають. Раніше я розслаблялася з алкоголем, щоб відпочити від напруження. А зараз навчилася робити це інакшим способом - слухаючи музику, читаючи книжку, споглядаючи природу. І я кайфую від цього. Не хочу повертатися до попереднього способу.

А ще в мене пам'ять покращилася. Я не жартую!

Про що Ви мрієте?

Якщо говорити про якісь дуже прості речі, які легко втілити в життя, то дуже хочу полетіти в Сингапур, місто майбутнього. Сподіваюся, це мені вдасться. Подорожі загалом дуже багато дають мені ресурсу. У мандрах виникає багато ідей, які потім реалізовую вдома.

Якщо про глобальні цілі, то, наприклад, освітні лекції не планую читати до старості. Років через 10 припиню ходити до підлітків, адже вже не буду для них актуальною, це робитимуть більш молоді й енергійні.

А вже маєте план, чим займатиметеся через 10 років?

Так, наприклад, лекціями для людей старшого віку. Купила днями книгу «Секс після 40», це мені скоро буде актуальним (усміхається, - авт). Та й взагалі є стереотипи, шо сексу після 50 нема, а він же може бути чудовий і в 90. Тому хотіла б проводити аналогічні лекції для людей більш старшого віку, щоб вони не ставили хрест на своїй сексуальності. Так, тіло буде змінюватися, статеві органи будуть старіти, але це не привід відмовлятися від задоволення. У жінок в постменопаузі сексуальність теж змінюється, але не завжди в мінус, інколи - в плюс. Але ми так само багато не знаємо про це, як і підлітки про перший секс.