Європейські міські стандарти: як облаштувати «інтелігентне місто»
Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла на себе ряд зобов'язань на шляху до економічного і політичного зближення з ЄС. Звичайно, це не означає, що усі сфери життя країни повинні бути уніфіковані із європейськими законодавчими нормами, адже навіть держави-члени ЄС маю власне законодавство і власний шлях, у, наприклад, освіті, містобудуванні, питаннях пенсійного забезпечення тощо. Утім, є і ряд так званих європейських стандартів життя, на які рівняються і всередині унії, і, хотілося б вірити, її найближчі сусіди. Про такі моменти у сфері міського урбаністичного простору Ужгородському прес-клубу розповіла головний архітектор словацького міста Кошіце із понад 240 тисячами мешканців Петронелла Кірайова.
«Наразі ми працюємо над оновленням нашого генерального плану, схваленого в 70-х роках і актуалізованого у 1985-му, але це наші внутрішні плани, на рівні країни і міста. Європейський союз не впливає на такі процеси та рішення, натомість різноманітні єврофонди суттєво допомагають нам. До прикладу, один з останніх проектів за рахунок такої допомоги – модернізація трамвайних колій», - каже П. Кірайова.
За словами фахівця, з плином часу міняються уявлення людей про те, яким би вони хотіли бачити власне місто. Тому з 2014 року у Кошіце триває розробка нового генплану. Спочатку оголосили конкурс пропозицій для проектних організацій, міжнародна комісія обирала найкращі проекти, далі узгоджували фінансову сторону, тривали дослідження на місцях, схвалення депутатами двох концепцій. Зараз – справа за громадою, фінальні проекти винесено на громадське обговорення.
За словами фахівця, з плином часу міняються уявлення людей про те, яким би вони хотіли бачити власне місто. Тому з 2014 року у Кошіце триває розробка нового генплану. Спочатку оголосили конкурс пропозицій для проектних організацій, міжнародна комісія обирала найкращі проекти, далі узгоджували фінансову сторону, тривали дослідження на місцях, схвалення депутатами двох концепцій. Зараз – справа за громадою, фінальні проекти винесено на громадське обговорення.
Віддати місто містянам
Залишки радянських підходів дивують сучасних словаків, які вже мають власний успішний досвід євроінтеграційного шляху. Петронела Кірайова добре знайома із досвідом Ужгорода та зауважує: «Трохи незрозуміло, чому генеральні плани ваших міст розробляються у столиці. Не знаю, чи Київ добре знає, що потрібно Ужгороду, його мешканцям. Та й загалом план переважно орієнтується на землю, що забудовується. Кордони міста обмежуються забудованими територіями, тому Ужгороду просто нема куди рости, натомість Кошіце включає і територію на перспективу. Але справа не у тому, у Євросоюзі такі питання віддано на розсуд саме тих людей, які живуть у конкретному місті, про жодну централізацію при цьому не йдеться. Наприклад, наше управління займається затвердженням земельних і будівничих питань, щоб все будівництво у місті відповідало генеральному плану розвитку міста. Це - наші внутрішні справи і навіть не знаю, як це влаштовано за кордоном, в інших країнах Європи, бо кожна країна має свої закони. Але переконана, що майбутній розвиток міст повинен бути у руках його мешканців, а не їх співвітчизників із столиці».
Зробити місто доступним для візочків
Разом з тим мешканці і уряд Кошіце слідує загальноєвропейським тенденціям. Одна з найважливіших із них у містобудівничій сфері, за словами пані архітекторки – доступність для усіх мешканців. «У рамках актуальних євростандартів робимо наразі карту безбар'єрності міста. Так, в інтернеті повинен бути доступним сервіс, завдяки якому кожен зможе дізнатися, як безперешкодно дістатися «з точки А в точку Б», наприклад, на візку», - розповідає фахівець.
Дбати про екологію
До слова, генеральний план у Словаччині мають усі населенні пункти, де мешкають понад 2000 осіб. А ще однією загальноєвропейською тенденцією для усіх міст і сіл є будівництво очисних споруд.
Саме в екологічній сфері Україна, відповідно до згаданої Угоди про асоціацію з ЄС, повинна здійснити певні реформи екологічного врядування. Зокрема, щодо наближення українського екологічного законодавства до норм та стандартів ЄС. Як повідомляла Європеська правда, після довгих обговорень, змін і доповнень, ветувань президентом, у травні цього року був прийнятий в цілому закон України про оцінку впливу на довкілля. Що, з політичної точки зору, однозначно можна вважати прогресом у просуванні проєвропейських реформ. «Тим не менше, попереду довга і складна дорога забезпечення правових, організаційних, координаційних, інституційних умов для практичного проведення оцінки впливу на довкілля», - пише видання.
А тим часом головний архітектор Кошіце, торік побувавши в Ужгороді, що лише за 100 км від її міста, залишилася неприємно враженою підходом до міських дерев (в Ужгороді масово обрізали крони каштанів та інших дерев, в основному на набережній) і навіть емоційно прокоментувала побачене: «Я йшла містом і трохи злякался, коли побачила ці дерева. Якби це ще було одне-два дерева, то я би зрозуміла, але всі підряд… Це дуже різкий крок. Якби так зробили у нас, то люди би вже просили "голову" мера». Петронела Кірайова також додала, що у Кошице активісти об'єднуються у ГО і дуже різко реагують навіть на обрізку одного дерева. Очевидно, це ще одна європейська риса, яку українцям варто взяти на озброєння.
«У нас мусимо мати дендрологічний аналіз кожного дерева і догляд за ним мали б здійснювати фахівці. У вас так суворо зрізали дерева наполовину, такого «коронування» я ще в житті не бачила. Це максимально непрофесійний хтось зробив. І не чутливий, бо кожна людина близька до природи і ми мали б берегти її, не навпаки», - каже П. Кірайова. Вона також розповіла, що Кошіце мають на меті розширити наявні міські парки, а також робить проекти з оновлення скверів всередині дворів, між будинками, загалом озеленення у подвір'ях. На це також виділяються кошти із єврофондів.
Залишки радянських підходів дивують сучасних словаків, які вже мають власний успішний досвід євроінтеграційного шляху. Петронела Кірайова добре знайома із досвідом Ужгорода та зауважує: «Трохи незрозуміло, чому генеральні плани ваших міст розробляються у столиці. Не знаю, чи Київ добре знає, що потрібно Ужгороду, його мешканцям. Та й загалом план переважно орієнтується на землю, що забудовується. Кордони міста обмежуються забудованими територіями, тому Ужгороду просто нема куди рости, натомість Кошіце включає і територію на перспективу. Але справа не у тому, у Євросоюзі такі питання віддано на розсуд саме тих людей, які живуть у конкретному місті, про жодну централізацію при цьому не йдеться. Наприклад, наше управління займається затвердженням земельних і будівничих питань, щоб все будівництво у місті відповідало генеральному плану розвитку міста. Це - наші внутрішні справи і навіть не знаю, як це влаштовано за кордоном, в інших країнах Європи, бо кожна країна має свої закони. Але переконана, що майбутній розвиток міст повинен бути у руках його мешканців, а не їх співвітчизників із столиці».
Зробити місто доступним для візочків
Разом з тим мешканці і уряд Кошіце слідує загальноєвропейським тенденціям. Одна з найважливіших із них у містобудівничій сфері, за словами пані архітекторки – доступність для усіх мешканців. «У рамках актуальних євростандартів робимо наразі карту безбар'єрності міста. Так, в інтернеті повинен бути доступним сервіс, завдяки якому кожен зможе дізнатися, як безперешкодно дістатися «з точки А в точку Б», наприклад, на візку», - розповідає фахівець.
Дбати про екологію
До слова, генеральний план у Словаччині мають усі населенні пункти, де мешкають понад 2000 осіб. А ще однією загальноєвропейською тенденцією для усіх міст і сіл є будівництво очисних споруд.
Саме в екологічній сфері Україна, відповідно до згаданої Угоди про асоціацію з ЄС, повинна здійснити певні реформи екологічного врядування. Зокрема, щодо наближення українського екологічного законодавства до норм та стандартів ЄС. Як повідомляла Європеська правда, після довгих обговорень, змін і доповнень, ветувань президентом, у травні цього року був прийнятий в цілому закон України про оцінку впливу на довкілля. Що, з політичної точки зору, однозначно можна вважати прогресом у просуванні проєвропейських реформ. «Тим не менше, попереду довга і складна дорога забезпечення правових, організаційних, координаційних, інституційних умов для практичного проведення оцінки впливу на довкілля», - пише видання.
А тим часом головний архітектор Кошіце, торік побувавши в Ужгороді, що лише за 100 км від її міста, залишилася неприємно враженою підходом до міських дерев (в Ужгороді масово обрізали крони каштанів та інших дерев, в основному на набережній) і навіть емоційно прокоментувала побачене: «Я йшла містом і трохи злякался, коли побачила ці дерева. Якби це ще було одне-два дерева, то я би зрозуміла, але всі підряд… Це дуже різкий крок. Якби так зробили у нас, то люди би вже просили "голову" мера». Петронела Кірайова також додала, що у Кошице активісти об'єднуються у ГО і дуже різко реагують навіть на обрізку одного дерева. Очевидно, це ще одна європейська риса, яку українцям варто взяти на озброєння.
«У нас мусимо мати дендрологічний аналіз кожного дерева і догляд за ним мали б здійснювати фахівці. У вас так суворо зрізали дерева наполовину, такого «коронування» я ще в житті не бачила. Це максимально непрофесійний хтось зробив. І не чутливий, бо кожна людина близька до природи і ми мали б берегти її, не навпаки», - каже П. Кірайова. Вона також розповіла, що Кошіце мають на меті розширити наявні міські парки, а також робить проекти з оновлення скверів всередині дворів, між будинками, загалом озеленення у подвір'ях. На це також виділяються кошти із єврофондів.
«Смартсіті» - не тільки технологічно розумне, а й транспортно грамотне місто
Наступна європейська тенденція до сучасної розбудови міст – концепція «смартсіті». У Кошіце її розглядають насамперед як ідею про те, щоб люди перебралися з персональних авто до міського транспорту, а також - на велосипеди.
«Уся Європа рухається у бік на полегшення міст від транспорту. Йдеться не тільки про вирішення проблеми паркомісць, а й насамперед про екологію, тоюто і про аше з вами здоров'я», - коментує П. Кірайова.
У цьому напрямку Україна також активна, в основному силами громадських організацій. Так, щороку вже традиційно проводиться акція на підтримку загальноєвропейської ініціативи – «Європейський тиждень мобільності». Наприклад, ужгородців, які їхали на роботу велосипедом, на набережній Незалежності пригощали кавою та печивом - таку акцію у рамках "Європейського тижня мобільності" провели представники ГО "ФОРЗА". Крім того, велосипедистам роздавали різноманітні значки, наліпки на велотематику, світловідбиваючі стрічки та просто бажали гарного настрою. Щороку з 16 по 22 вересня так святкують у кількох тисячах міст Європи, щоб показати, що використання приватних автомобілів потрібно зменшувати, а громадського транспорту і велосипедів – збільшувати.
В Ужгороді, упродовж тижня мобільності проходять різноманітні акції, конкурси, велозаїзди для дітей різного віку, у кількох школах проводять "велогодини", де учням ширше розповідають, що таке "Європейський тиждень мобільності", популяризують велорух, здоровий спосіб життя. Відбувся і «День без автомобіля» з різноманітними майстер-класами, виставками, порадами з ремонту велосипедів та як убезпечити велосипед від крадіжки, консультаціями медиків та іншим.
Інтелігентне місто
Петронела Кірайова, підсумовуючи «екскурсію» по європейських векторах розвитку Кошіце, каже, що усі згадані вище напрями повинні лягти в основу зручного і комфортного для своїх мешканців міста, з розумними, виправданими і інтелігентними підходами до його розвитку. «Кошіце розташоване не на рівнині, тож не кожен пересяде на велосипед. Але ми вирішуємо концепцію велосипедних шляхів, реконструюємо трамвайні колії, передбачаючи захист від зайвого шуму, щоб трамвай мінімально заважав мешканцям будинків обабіч траси. З цим нам дуже допомагає Євросоюз, виділяючи кошти на відповідні сучасні технології. Євросоюз постійно закликає нас дотримуватися норм допустимого шумового забруднення, адже це дуже важливо для здоров'я людей».
До речі, до всіх інвесторів-забудовників європейські міста доводять певні вимоги щодо будівництва із захистом від шуму, звукоізоляцією. Новий генплан взагалі не передбачає забудови у тих місцях, де вже і так наявний шум. Крім того, передбачено і максимально допустиму висоту будівель. Головна філософія при цьому - максимально зменшити негативні впливи на людей, забезпечити для них фізичний і естетичний комфорт. Місто повинно бути інтелігентним і чутливим до потреб своїх мешканців.
У цьому контексті архітектор зауважує і про агресію реклами, яка, за її словами, одразу впадає в очі в Україні. «Ви, ужгородці, маєте чудову архітектура, ще з часів, коли ми були однією країною. І у нас були занедбані свого часу історичні будівлі, а нові приватні власники починали масово і не завжди фахово перебудовувати їх, особливо коли банки почали видавати доступні кредити. Часто у нових власників просто не було культури мешкання у таких будівлях, розуміння їх цінності і ваги. Ми схвалюємо, коли на першому поверсі відкриваються комерційні об'єкти, а на горі – помешкання, але перед таким переплануванням містом має бути затверджена уся проектна документація. А те, що бачила у вас, дещо схоже було на хаос, усе обліплене рекламою або самовільними добудовами, бо власник хоче продавати мало не на дворі. Це не добре, коли реклама починає бути агресивною в міському просторі». У Кошіце натомість окрема стаття генплану стосується й реклами, прописані детальні регулятиви щодо її вигляду і розташування.
Ще стосовно Ужгорода, П. Кірайова додала: «Видно, що місто потрохи починає мінятися, але мені здається, що варто звернути увагу на Уж. Річка у вас відділена від міста, її, як феномен, практично не залучено до організму міста, до його життя». Над цим же питанням працює і Кошіце, плануючи майбутнє для своєї ріки. Для цього навіть провели форум молодих архітекторів, куди запросили креативних фахівців і 20 (!) країн світу. Очевидно, їх пропозиції ляжуть в основу міської політики щодо інтеграції річки у життя міста.
Наступна європейська тенденція до сучасної розбудови міст – концепція «смартсіті». У Кошіце її розглядають насамперед як ідею про те, щоб люди перебралися з персональних авто до міського транспорту, а також - на велосипеди.
«Уся Європа рухається у бік на полегшення міст від транспорту. Йдеться не тільки про вирішення проблеми паркомісць, а й насамперед про екологію, тоюто і про аше з вами здоров'я», - коментує П. Кірайова.
У цьому напрямку Україна також активна, в основному силами громадських організацій. Так, щороку вже традиційно проводиться акція на підтримку загальноєвропейської ініціативи – «Європейський тиждень мобільності». Наприклад, ужгородців, які їхали на роботу велосипедом, на набережній Незалежності пригощали кавою та печивом - таку акцію у рамках "Європейського тижня мобільності" провели представники ГО "ФОРЗА". Крім того, велосипедистам роздавали різноманітні значки, наліпки на велотематику, світловідбиваючі стрічки та просто бажали гарного настрою. Щороку з 16 по 22 вересня так святкують у кількох тисячах міст Європи, щоб показати, що використання приватних автомобілів потрібно зменшувати, а громадського транспорту і велосипедів – збільшувати.
В Ужгороді, упродовж тижня мобільності проходять різноманітні акції, конкурси, велозаїзди для дітей різного віку, у кількох школах проводять "велогодини", де учням ширше розповідають, що таке "Європейський тиждень мобільності", популяризують велорух, здоровий спосіб життя. Відбувся і «День без автомобіля» з різноманітними майстер-класами, виставками, порадами з ремонту велосипедів та як убезпечити велосипед від крадіжки, консультаціями медиків та іншим.
Інтелігентне місто
Петронела Кірайова, підсумовуючи «екскурсію» по європейських векторах розвитку Кошіце, каже, що усі згадані вище напрями повинні лягти в основу зручного і комфортного для своїх мешканців міста, з розумними, виправданими і інтелігентними підходами до його розвитку. «Кошіце розташоване не на рівнині, тож не кожен пересяде на велосипед. Але ми вирішуємо концепцію велосипедних шляхів, реконструюємо трамвайні колії, передбачаючи захист від зайвого шуму, щоб трамвай мінімально заважав мешканцям будинків обабіч траси. З цим нам дуже допомагає Євросоюз, виділяючи кошти на відповідні сучасні технології. Євросоюз постійно закликає нас дотримуватися норм допустимого шумового забруднення, адже це дуже важливо для здоров'я людей».
До речі, до всіх інвесторів-забудовників європейські міста доводять певні вимоги щодо будівництва із захистом від шуму, звукоізоляцією. Новий генплан взагалі не передбачає забудови у тих місцях, де вже і так наявний шум. Крім того, передбачено і максимально допустиму висоту будівель. Головна філософія при цьому - максимально зменшити негативні впливи на людей, забезпечити для них фізичний і естетичний комфорт. Місто повинно бути інтелігентним і чутливим до потреб своїх мешканців.
У цьому контексті архітектор зауважує і про агресію реклами, яка, за її словами, одразу впадає в очі в Україні. «Ви, ужгородці, маєте чудову архітектура, ще з часів, коли ми були однією країною. І у нас були занедбані свого часу історичні будівлі, а нові приватні власники починали масово і не завжди фахово перебудовувати їх, особливо коли банки почали видавати доступні кредити. Часто у нових власників просто не було культури мешкання у таких будівлях, розуміння їх цінності і ваги. Ми схвалюємо, коли на першому поверсі відкриваються комерційні об'єкти, а на горі – помешкання, але перед таким переплануванням містом має бути затверджена уся проектна документація. А те, що бачила у вас, дещо схоже було на хаос, усе обліплене рекламою або самовільними добудовами, бо власник хоче продавати мало не на дворі. Це не добре, коли реклама починає бути агресивною в міському просторі». У Кошіце натомість окрема стаття генплану стосується й реклами, прописані детальні регулятиви щодо її вигляду і розташування.
Ще стосовно Ужгорода, П. Кірайова додала: «Видно, що місто потрохи починає мінятися, але мені здається, що варто звернути увагу на Уж. Річка у вас відділена від міста, її, як феномен, практично не залучено до організму міста, до його життя». Над цим же питанням працює і Кошіце, плануючи майбутнє для своєї ріки. Для цього навіть провели форум молодих архітекторів, куди запросили креативних фахівців і 20 (!) країн світу. Очевидно, їх пропозиції ляжуть в основу міської політики щодо інтеграції річки у життя міста.
Собор святої Єлизавети у центрі Кошіце
Бути відповідальними сусідами
Окрім розвитку власного міста, головний архітектор Кошіце активно допомагає, зокрема, й сусідній Україні, зокрема співпрацюючи із Агентством сприяння сталому розвитку Карпатського регіону ФОРЗА «Форза», про яку вже згадувалося вище. Петронела Кірайова стала зокрема активним учасником міжнародного проекту «Розвиток через територіальне планування», підтриманого Вишеградським фондом. У рамках проекту тривали тренінги в Україні, Молдові та Грузії, спрямовані на те, щоб розповісти, як відбувається просторове планування у Словаччині, Польщі, Угорщині та Чехії – країнах Вишеградської четвірки. Відбулися й дві навчальні поїздки у Словаччину і Чехію. Особливу увагу приділи доступності міст для усіх людей, Петронела Кірайова, як член комітету з безбар'єрності, розповідала про досвід Кошіце. До речі, саме ця риса міст є частиною вимог про членство в ЄС.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Переклад: Наталія Загола
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
Окрім розвитку власного міста, головний архітектор Кошіце активно допомагає, зокрема, й сусідній Україні, зокрема співпрацюючи із Агентством сприяння сталому розвитку Карпатського регіону ФОРЗА «Форза», про яку вже згадувалося вище. Петронела Кірайова стала зокрема активним учасником міжнародного проекту «Розвиток через територіальне планування», підтриманого Вишеградським фондом. У рамках проекту тривали тренінги в Україні, Молдові та Грузії, спрямовані на те, щоб розповісти, як відбувається просторове планування у Словаччині, Польщі, Угорщині та Чехії – країнах Вишеградської четвірки. Відбулися й дві навчальні поїздки у Словаччину і Чехію. Особливу увагу приділи доступності міст для усіх людей, Петронела Кірайова, як член комітету з безбар'єрності, розповідала про досвід Кошіце. До речі, саме ця риса міст є частиною вимог про членство в ЄС.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Переклад: Наталія Загола
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
